Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (6)Журнали та продовжувані видання (3)Реферативна база даних (61)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Кривдік С$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 80
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Кривдік С. Г. 
Розмаїтість і нові типи порід Пенизевицького кар'єру (Коростенський плутон) [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, О. В. Митрохин, О. В. Дубина, О. А. Вишневський, Т. В. Митрохіна, Т. В. Гуравський // Геологічний журнал. - 2013. - № 2. - С. 43-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2013_2_7
В Пенизевичском карьере найдены новые типы рудоносных (ильменит, апатит) оливиновых габбро и пород промежуточного состава между последним и ильменитовыми рудными норитами, а также щелочные сиениты с рибекитом. Особенностью пенизевичских габброидов является низкая окисленность железа (отсутствие первичного магнетита), что указывает на их формирование на более глубоком уровне, чем большинство месторождений и рудопроявлений с апатит-ильменит-титаномагнетитовой минерализацией северной, центральной и северо-западной частей Коростенского плутона. Вероятно, этим объясняется сходство рудопроявления Пенизевичи и Носачевского месторождения, расположенного в значительно эродированном блоке Корсунь-Новомиргородского плутона.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.021 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Таран М. М. 
Оптико-спектроскопічне вивчення магнезіально-залізистих слюд із карбонатитів і ультраосновних порід чернігівського комплексу Північно-Західного Приазов’я [Електронний ресурс] / М. М. Таран, С. Г. Кривдік, Н. Г. Павлова // Мінералогічний журнал. - 2013. - Т. 35, № 1. - С. 60-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2013_35_1_8
Аналіз поляризованих оптичних спектрів поглинання магнезіально-залізистих слюд переважно флогопіт-анітового складу з ультраосновних порід і карбонатитів чернігівського комплексу в Північно-Західному Приазов'ї свідчить про те, що основний елемент, який бере участь в утворенні центрів забарвлення (поглинання) - залізо, входить до структури у дво- (Fe<^>2+) і тривалентній (Fe<^>3+) формах. У цьому випадку Fe<^>2+ займає тільки октаедричні, a Fe<^>3+ як окта-, так і тетраедричні структурні позиції. Для біотитів із сьовітів і кімберлітових карбонатитів характерним є входження Fe<^>2+ і Fe<^>3+ виключно в октаедричні позиції, тоді як для флогопітів із альвікітів і глімеритів - як в Fe<^>2+ і Fe<^>3+ в октаедричні позиції, так і значної частини Fe<^>3+ в тетраедри. Остання обставина зумовлює появу в деяких зразках із таких порід так званої оберненої схеми абсорбції, яка, згідно з літературними даними, є характерною особливістю слюд і з інших карбонатитових масивів. Найбільш прості спектри - короткохвильовий край поглинання зі слабко вираженими смугами електронних дозволених за спіном dd-переходів іонів <^>VIFe<^>2+ і, можливо, заборонених за спіном переходів у цих же іонах - встановлено в блідо-забарвлених оранжево-червоних біотитах із найбільш поширених карбонатитових порід комплексу - бефорситів. Для біотитів із фенітизованих порід, розкритих двома свердловинами на східному та західному борті зони розломів, характерним є переважне входження Fe<^>2+ і Fe<^>3+ в октаедричні позиції структури та пряма схема абсорбції <$E bold E~symbol <94>~bold c~>> >>~ bold E~||~bold c>.
Попередній перегляд:   Завантажити - 412.765 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Дубина О. В. 
Геохімія рідкіснометалевих сієнітів Українського щита [Електронний ресурс] / О. В. Дубина, С. Г. Кривдік // Мінералогічний журнал. - 2013. - Т. 35, № 3. - С. 61-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2013_35_3_9
Розглянуто геохімічні особливості збагачених на Zr, REE і Y сієнітів, що виникають на завершальних етапах диференціації анортозит-рапаківігранітних плутонів або габро-сієнітових комплексів Українського щита. Збагачення сієнітів як диференціатів базальтів HREE, Zr і Nb відбувалося, очевидно, у процесі кумуляції апатиту з основного розплаву з утворенням титаномагнетит - апатит - ільменітових рудних габроідів. Формування цих сієнітів відбувалося за відновних умов і за феннеровським або близьким до нього трендом, а накопичення рідкісних металів - у процесі кристалізаційної диференціації сієнітового розплаву з кумуляцією кристалів циркону, бритоліту та ортиту і формуванням багатих руд Zr, REE, Y. Зі зростанням концентрації REE і Zr в сієнітах поглиблюється негативна Eu-аномалія (до Eu/Eu<^>* 0,05 - 0,11). За цього сієніти збагачуються як легкими, так і важкими REE і Y та деплетуються Sr і Ва. У порівнянні з іншими лужними породами Українського щита досліджені ієніти відзначаються найбільш високим як відносним (LREE/HREE), так і абсолютним вмістом важких лантаноїдів, а їх хондритнормовані спектри REE подібні до таких у рідкіснометалевих пержанських та кам'яно-могильських гранітах (з високим відносним вмістом HREE та глибокими негативними Eu-аномаліями).
Попередній перегляд:   Завантажити - 272.494 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Кривдік С. Г. 
Апокварцитові феніти Східного Приазов’я (петрологія, мінералогія, металогенія) [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, В. В. Шаригін, В. Г. Моргун, О. В. Дубина // Мінералогічний журнал. - 2013. - Т. 35, № 4. - С. 99-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2013_35_4_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 440.616 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Кривдік С. Г. 
Платформний магматизм Українського щита [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік // Геохімія та рудоутворення. - 2009. - № 27. - С. 29-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2009_27_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 307.446 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Кривдік С. Г. 
Про формаційну приналежність лужних метасоматитів Східного Приазов’я [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, В. Г. Моргун // Геохімія та рудоутворення. - 2010. - № 28. - С. 16-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2010_28_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 508.491 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Цимбал С. М. 
Жданівський інтрузив флогопіт-амфіболових ультрабазитів (південно-східна частина Українського щита) [Електронний ресурс] / С. М. Цимбал, Р. М. Довгань, В. А. Єнтін, С. Г. Кривдік, В. М. Павлюк, Ю. С. Цимбал // Геохімія та рудоутворення. - 2010. - № 28. - С. 28-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2010_28_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 908.344 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Возняк Д. К. 
Апатит з габроїдів Давидківського масиву (Український щит): аспекти мінералогії і генези [Електронний ресурс] / Д. К. Возняк, С. Г. Кривдік, Ю. А. Галабурда, О. В. Дубина, С. С. Остапенко // Геохімія та рудоутворення. - 2010. - № 28. - С. 118-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2010_28_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 355.36 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Кривдік С. Г. 
Типи лужних метасоматитів Українського щита та фації їх глибинності [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, В. Г. Моргун, О. В. Дубина // Геохімія та рудоутворення. - 2012. - Вип. 31-32. - С. 4-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2012_31-32_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 535.639 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Пономаренко О. М. 
Радіогеохронологія процесів метасоматозу в кристалічних породах Українського щита [Електронний ресурс] / О. М. Пономаренко, Л. М. Степанюк, С. Г. Кривдік, В. О. Синицин // Геохімія та рудоутворення. - 2012. - Вип. 31-32. - С. 24-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2012_31-32_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 409.801 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Кривдік С. Г. 
Про генезис лужних метасоматитів Українського щита [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік // Геохімія та рудоутворення. - 2013. - Вип. 33. - С. 3-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2013_33_2
Попередній перегляд:   Завантажити - 264.203 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Кривдік С. Г. 
Типохімізм апатиту із багатих ільменітових руд Корсунь-Новомиргородського і Коростенського анортозит-рапаківігранітних [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, О. В. Дубина, А. І. Самчук, О. Г. Антоненко // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 1. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_1_11
Досліджено апатит із багатих ільменітових руд Корсунь-Новомиргородського (Носачівське родовище) і Коростенського (Пенизевицький рудопрояв) анортозит-рапаківігранітних плутонів. Руди з них представлені норитами з високим (25 - 50 %) вмістом ільменіту і порівняно низьким (1 - 3 %) апатиту. При цьому апатит кристалізувався переважно на пізньомагматичному етапі (часто приурочений до інтерстицій між ільменітом, гіперстеном і плагіоклазом або ж до гранофірових ділянок у нориті). На відміну від більшості рудних габроїдів анортозитових масивів України і світу досліджувані рудні норити не містять первинного магнетиту, а ільменіт в них практично без гематитового міналу. Апатит з цих порід виявився аномальним за хондритнормованими спектрами рідкісноземельних елементів. У них надзвичайно глибока (0,06 - 0,10) негативна Eu аномалія (в інших типових для анортозитових масивів апатит-магнетит-ільменітових і суттєво ільменітових рудах ця аномалія становить 0,30 - 0,45). Такі глибокі Eu аномалії в апатитах пояснюються відновними умовами формування рудних ільменітових норитів. За таких умов у рудогенерувальному базитовому розплаві не кристалізувався магнетит, а Eu перебував переважно у двовалентному стані та екстрагувався кумулятивним плагіоклазом. Інтенсивне плагіоклазове фракціонування (в Носачівському родовищі наявні анортозити) призвело до "дефіциту" Eu (глибокі негативні аномалії) у пізньому апатиті. Про відновні умови кристалізації цих рудних норитів, крім відзначених особливостей хімічного складу ільменіту та відсутності магнетиту, свідчить наявність графіту. Такі особливості хімізму апатиту та ільменіту можуть розглядатися як критерії діагностики та пошуків багатих ільменітових руд у базитах.
Попередній перегляд:   Завантажити - 220.906 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Дубина О. В. 
Закономірності розподілу RЕЕ, Y і Sr в апатитах ендогенних родовищ Українського щита (за даними ICP-MS) [Електронний ресурс] / О. В. Дубина, С. Г. Кривдік, А. І. Самчук, О. П. Красюк, Ю. А. Амашукелі // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 2. - С. 79-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_2_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.12 Mb    Зміст випуску     Цитування
14.

Дубина О. В. 
Ізоморфізм в TR-апатитах Чернігівського карбонатитового масиву [Електронний ресурс] / О. В. Дубина, С. Г. Кривдік, В. Б. Соболєв // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 3. - С. 22-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_3_4
Проаналізовано TR-апатити з визначенням вмісту Ca, P, Si, Na, Sr, TR та інших елементів із твейтозит-піроксенітів, рингітів і бефорситів Чернігівського карбонатитового масиву. Апатити з досліджуваних порід виявилися досить різними. Так, апатити твейтозит-піроксенітів і рингітів характеризуються неоднорідною структурою апатитової матриці. В останній присутні ділянки, збагачені та збіднені на TR і Si. Тобто ізоморфне входження TR разом із Si до структури таких апатитів відбувається за бритолітовою схемою. Крім того, в цих апатитах наявні численні включення новоутворених мінералів, що виникли в результаті субсолідусних перетворень первинних TR-апатитів. Такі включення ексолюційних мінералів частіше представлені бритолітом і бастнезитом. TR-апатити з бефорситів відрізняються гомогенною будовою зерен і підвищеною концентрацією TR, Na і Sr. Для таких апатитів є характерною беловітова схема ізоморфізму. Виявлені відмінності у будові TR-апатитів зі згаданих порід і значення концентрації в них елементів-домішок можна пояснити відмінними хімічним складом і фізико-хімічними умовами кристалізації вмісних порід.
Попередній перегляд:   Завантажити - 348.994 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Кривдік С. Г. 
87Sr/86Sr в апатитах із лужних і основних [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, О. В. Дубина, Т. І. Довбуш, І. М. Котвицька, О. Б. Висоцький, Н. В. Безсмолова, Ю. А. Амашукелі // Мінералогічний журнал. - 2011. - Т. 33, № 3. - С. 55-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2011_33_3_10
Наведено нові та узагальнено опубліковані дані щодо ізотопного складу (<$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr>) апатитів із різноманітних протерозойських магматичних лужних і сублужних порід, карбонатитів, габроїдів, піроксенітів та фенітів Українського щита, з якими часто пов'язані родовища рідкісних металів, апатиту, ільменіту. В магматичних породах лужно-ультраосновної (карбонатитової) формації значення <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> 0,702 - 0,703 в апатитах свідчить про глибинне джерело. Дещо збільшується це значення в фенітах (до 0,704 - 0,705) і деяких сієнітах (до 0,712) цієї формації. У масивах габро-сієнітової формації виявлено значно ширший діапазон варіацій значення <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> апатитів. У помірно диференційованих олівінових габроїдах це співвідношення становить 0,7030 - 0,7035, у ферогабро - 0,705. Ще більш значні варіації <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> властиві сублужним, лужним і нефеліновим сієнітам - від 0,703 до 0,717 - 0,737, інколи до 0,737 - 0,856. Сієніти з таким високим значенням <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> характеризуються високим ступенем кристалізаційної диференціації: сильно залізистими фемічними мінералами (фаяліт, геденбергіт, аніт), збагаченням на Zr, TR, Y, Rb і збідненням на Sr. Такий широкий діапазон варіації <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> пояснюється різними петрогенетичними механізмами формування лужних і основних порід: первинні глибинні магми, контамінація корового матеріалу, кристалізаційна диференціація з накопиченням калію, рубідію (в тому числі радіогенного) і деплетацією стронцієм (тривале польовошпатове фракціонування).
Попередній перегляд:   Завантажити - 239.672 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Коновал Н. М. 
Деякі петрологічні та геохімічні особливості гранітів кіровоградського комплексу (центральна частина Українського щита) [Електронний ресурс] / Н. М. Коновал, С. Г. Кривдік // Мінералогічний журнал. - 2011. - Т. 33, № 3. - С. 63-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2011_33_3_11
Наведено результати аналізів рідкісноземельних та інших мікроелементів, виконаних за допомогою методів ICP MS та РФА, з гранітів кіровоградського та новоукраїнського комплексів. Граніти, приналежні до кіровоградського комплексу, виявилися досить неоднорідними за хімічним, мінеральним складом і вмістом мікроелементів. Більшість порід характеризуються властивими для Na - K гранітів спектрами рідкісноземельних елементів з негативними Eu аномаліями, деякі мають низький вміст рідкісноземельних елементів і позитивні Eu аномалії (Eu/Eu<^>* до 3,5), що властиво ендербітам. Серед власне кіровоградських гранітів було виявлено різновиди з ортопіроксеном та антипертитовим плагіоклазом. Біотити з типових кіровоградських гранітів часто мають досить високий вміст титану (до 3,9 % TiO2), що також відрізняє їх від типових гранітів амфіболітової фації.
Попередній перегляд:   Завантажити - 205.953 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Амашукелі Ю. А. 
Деякі геохімічні та петрологічні критерії еволюції Октябрського масиву лужних порід (Україна) [Електронний ресурс] / Ю. А. Амашукелі, С. Г. Кривдік, О. В. Дубина // Мінералогічний журнал. - 2011. - Т. 33, № 4. - С. 53-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2011_33_4_9
Розглянуто петрологічні, мінералогічні та геохімічні особливості сієнітових порід Окгябрського масиву. Для уточнення послідовності кристалізації інтрузивних фаз масиву застосовано петрологічні характеристики (індекс диференціації та показник залізистості порід), мінералогічні та геохімічні критерії диференціації (еволюції). Дещо понижена залізистість та лужність фемічних мінералів із сієнітів центрального штоку (пуласкіти) Октябрського масиву вказують на їх значно слабшу (у порівнянні з іншими породами) диференційованість. Очевидно, вони є найбільш ранніми (крім інтрузії габро) породами масиву. Фойяїти характеризуються більш залізистими фемічними мінералами і вищою їх лужністю, ніж лужні сієніти та пуласкіти. За цими ознаками фойяїти є більш диференційованими і, як свідчать умови залягання, пізнішими від сієніт-пуласкітів. За мінералогічними критеріями егіринові мікрофойяїти, агпаїтові фоноліти та маріуполіти є більш диференційованими породами, ніж тарамітові фойяїти. На значний ступінь диференційованості мікрофойяїтів і маріуполітів, разом із надзвичайно високою залізистістю і агпаїтністю, може вказувати також підвищена концентрація марганцю в біотиті (до 8,7 % MnO) і магнетиті (до 2,2 % MnO). Зміни хімічного та мінерального складу порід добре узгоджуються зі згаданими мінералогічними і петрологічними особливостями. У складі рідкісноземельних елементів (RЕЕ) переважають легкі елементи церієвої підгрупи, хоча частка важких RЕЕ та Y є значною. У спектрах RЕЕ порід і апатитів завжди чітко проявлені негативні Eu-аномалії. Найменшими вони виявилися в апатиті із сієніт-пуласкітів, а найглибшими - в агпаїтових фонолітах.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.1 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Кривдік С. Г. 
Слюди фенітів і лужних метасоматитів Східного Приазов’я [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, В. Г. Моргун, В. В. Шаригін // Мінералогічний журнал. - 2010. - Т. 32, № 4. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2010_32_4_3
Зовсім незвичні низькоглиноземисті та з підвищеним вмістом кремнезему слюди виявлено в лужних метасоматитах (альбіт, мікроклін, егірин, арфведсоніт, Mn-астрофіліт) с. Дмитрівка. Не зважаючи на високий вміст заліза (11 - 14 % FeO) і низький - алюмінію (7,6 - 8,5 % Al2O3), ці слюди майже безбарвні в шліфах і не проявляють "тетраферифлогопітового" плеохроїзму. Для них характерними є підвищений вміст MnO - 2 - 3 % і ZnO - 1,7 - 1,9, а також висока концентрація фтору (5,6 - 6,6 %). Ці слюди збагачені селадонітовим міналом. У альбітитах с. Дмитрівка виявлено також низькоглиноземисті біотити з дефіцитом суми Si + Al (<$E <<~4>) у тетраедрах. Проте в цих біотитах також не спостерігається зворотної схеми абсорбції. Очевидно, в цих слюдах дефіцит Si + Аl реально доповнювався титаном, а не тривалентним залізом, чим і пояснюється відсутність "тетраферифлогопітової" (зворотної) схеми абсорбції. Низька глиноземистість біотитів у фенітах та лужних метасоматитах Приазов'я зумовлена високою лужністю середовища мінералоутворення. Часто в цих слюдах коефіцієнт агпаїтності більше одиниці - (Na + К)/<$E roman Al~>>~1>. Хімізм слюд відображає умови та стадії формування лужних метасоматитів і фенітів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 283.923 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Дубина О. В. 
Ефект Соре в петрології магматичних порід [Електронний ресурс] / О. В. Дубина, С. Г. Кривдік // Мінералогічний журнал. - 2010. - Т. 32, № 4. - С. 51-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2010_32_4_8
Для пояснення незвичних петрологічних і мінералогічних особливостей деяких магматичних комплексів Українського щита запропоновано застосувати термодифузійний ефект Соре. Серед таких особливостей виділяються значно підвищена або надто висока залізистість порід і мінералів, а також збагаченість титаном, фосфором і рідкісними металами деяких лужно-ультраосновних (карбонатитових) комплексів Українського щита (Чернігівський у Приазов'ї), Корсунь-Новомиргородський анортозит-рапаківігранітний плутон та Південно-Кальчицький габро-сієнітовий масив (Приазов'я). Високою залізистістю відзначаються також і лужно-ультраосновні породи Проскурівського і Антонівського масивів у Дністрово-Бузькому районі. Ці особливості хімічного складу порід і мінералів було виділено авторами раніше, на них акцентовано увагу як на незвичних (відмінних від таких у типових магматичних комплексах інших регіонів), а утворення їх пояснено абісальними умовами формування за низької фугітивності кисню. Це, на думку авторів, глибоко (до 10 - 20 км) еродовані масиви магматичних порід. Не заперечуючи важливості впливу глибини розташування магматичних осередків на хімічний склад продуктів розкристалізації розплавів (порід і мінералів), вважається, що цього, очевидно, недостатньо для задовільної петрогенетичної інтерпретації вказаних та деяких інших петрохімічних та мінералогічних особливостей. Високозалізисті магматичні породи розглядаються, згідно з ефектом Соре, як такі, що кристалізувалися в зоні вищої температури (на більшій глибині магматичного осередку), тоді як високомагнезіальні породи формувалися в зоні з пониженою температурою (в гіпабісальних умовах), де могли накопичуватися більш тугоплавкі компоненти магми.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.068 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Гулій В. М. 
Особливості морфології та складу уламків порід субстрату залізомарганцевих конкрецій району Кларіон-Кліппертон (Тихий океан) [Електронний ресурс] / В. М. Гулій, С. Г. Кривдік, О. М. Тисячна // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 3. - С. 126-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_3_24
Характер морфології, петрографічні особливості та хімічний склад уламків порід, що відіграють роль субстрату у разі утворення залізомарганцевих конкрецій району Кларіон-Кліппертон, вивчено з метою одержання уявлення про їх походження. Аналіз даних матеріалів за допомогою діаграми AFM і порівняння з можливими джерелами постачання рудних компонентів дозволив встановити роль локальних факторів в утворенні порід субстрату.
Попередній перегляд:   Завантажити - 206.362 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського